преторіанці

-ів, мн. (одн. преторіа́нець, -нця, ч.).

1) У Стародавньому Римі – солдати особистої охорони полководця, згодом – солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах.

2) перен. Наймані війська, які захищають деспотичну владу.